За результатами клінічного обстеження 221-го хворого на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії у стадіях "A", "B" і "C" печінкової недостатності, згідно з класифікацією Chld-Turkotte-Pugh, досліджено зміни показників центральної та ворітно-печінкової гемодинаміки, їх зв'язок зі змінами розмірів печінки, селезінки та ступенем гіперспленізму, а також взаємозв'язок ворітнопечінкової гемодинаміки з розвитком портсистемної енцефалопатії. Вивчено радіосцинтиграфічні зміни печінки та селезінки залежно від ступеня печінкової недостатності, досліджено ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу з метою визначення чинників ризику у разі проведення хірургічного лікування ускладнень портальної гіпертензії. На підставі зіставлення результатів обстеження з результатами планового та екстреного лікування хворих на цироз печінки проведено аналіз ефективності судинно-шунтувальних операцій, операцій деваскуляризації гастроезофагальної зони, роз'єднувальних хірургічних втручань та ендоскопічної склеротерапії у разі цирозу печінки, визначено показання та протипоказання до того чи іншого методу хірургічного лікування. На підставі програмного забезпечення Microsoft Excel складено математичний алгоритм визначення прогностичних критеріїв для вибору методу корекції портальної гіпертензії у випадку цирозу печінки. Стверджено, що судинно-шунтувальні операції у 82,2 % випадків дають задовільні результати та є ефективним методом профілактики кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка в хворих на компенсований та (у частини хворих) субкомпенсований цироз печінки. Виявлено, що найбільше помилок

 Автореферати дисертацій 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"