Комплексно висвітлено основні тенденції та особливості розвитку загальноосвітньої, вищої та спеціальної школи в західно-українському регіоні у складний період української історії - перше повоєнне десятиріччя, епоху протиборства двох ворогуючих таборів - радянського тоталітарного та націоналістичного. Проаналізовано основні чинники, які гальмували запровадження радянської системи освіти, висвітлено форми та методи, що були застосовані владою для практичної реалізації цього завдання. Розглянуто основні засоби радянської влади, спрямовані на скорення західноукраїнської педагогічної інтелігенції. Визначено, що політика ідеологічного приборкання освітянських працівників найчастіше завершувалася репресіями, які слугували універсальним інструментом управління. Показано, що політикою терору радянсько-більшовицьке керівництво досягло не лише підпорядкування, страху перед системою, але й породило тим самим на довгі роки та десятиліття недовіру, підозру до "визволителів" та несприйняття антигуманного злочинного режиму. З використанням архівних документів, матеріалів преси, друкованих джерел висвітлено важливі аспекти професійної та громадянської діяльності освітянської інтелігенції, які недостатньо досліджувалися у попередні десятиріччя.

• Герегова Світлана Володимирівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"