З використанням системного підходу досліджено організаційно-економічні та соціокультурні взаємовідносини суб'єктів та об'єктів науково-технологічної та інноваційної політики в Україні, встановлено їх відповідність вітчизняному законодавству та загальним тенденціям інноваційного розвитку у світі. Обгрунтовано, що ігнорування системних ефектів за умов взаємодії названих суб'єктів може призвести до перетворення державної політики у науково-технологічній та інноваційній сферах на її бюрократичну імітацію. Вивчено динамічні характеристики наукового потенціалу пострадянських держав і зроблено висновок про неприпустимість спрощеного розуміння поняття "пріоритет" у науково-технологічній та інноваційній сферах як єдино прийнятних напрямів діяльності. Встановлено, що за даного трактування інноваційна система країни втрачає здатність своєчасно та адекватно реагувати на виклики часу. Виявлено принципово важливі прорахунки у формуванні та реалізації науково-технологічних та інноваційних пріоритетів в Україні, запропоновано методологію формування ієрархічної системи пріоритетів, в якій кожному рівню відповідає притаманний йому механізм реалізації. Розроблено методику проведення прогнозно-аналітичного дослідження з метою обрунтування його пріоритетних напрямів. Показано можливості використання нової методики у процесі реалізації Державної програми прогнозування науково-технологічного й інноваційного розвитку, сформульовано пропозиції щодо формування його постійної діючої системи в Україні.

• Попович Олександр Сергійович (економічні науки)
• Попович Орест Степанович (юридичні науки)
• Попович Ольга Станіславівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"