Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту. Встановлено характер змін клінічних проявів захворювання залежно від форми його ускладнення. Виявлено пріоритетне значення панкреатичного механізму синдрому порушеного всмоктування у пацієнтів з кістами підшлункової залози та обструктивним хронічним панкреатитом, маркером якого є порушення перетравлення та всмоктування тригліцеридів (r = 0,84; <$Eroman p~<<~0,05>). З'ясовано, що порушення перетравлення та всмоктування білків, жирів і вуглеводів у зіставленні з визначенням всмоктувальної спроможності тонкої кишки у передопераційному періоді складаються з провідного панкреатогенного та допоміжних ентерогенного та гепатогенного механізмів, виявлено їх вплив на ступінь важкості синдрому порушеного всмоктування та визначення його характерних клінічних ознак. Встановлено, що у разі ускладнених форм хронічного панкреатиту утворюються механізми декомпенсації ендокринної функції підшлункової залози, які реалізуються у віддаленому післяопераційному періоді та залежать від характеру перебігу і терміну захворювання (r = 0,68; <$Eroman p~<<~0,05>). З'ясовано, що хірургічні втручання за ускладнених форм хронічного панкреатиту, спрямовані на ліквідацію гіпертензії у протоці підшлункової залози, компенсують порушення процесу травлення у віддаленому періоді за рахунок зменшення плину панкреатогенного типу та трансформують додаткові механізми порушення перетравлення та всмоктування.

• Дука Руслан Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"