Досліджено питання поліпшення діагностики й оптимізації лікування стабільної стенокардії напруги у хворих з супутнім хронічним гломерулонефритом. Обгрунтовано доцільність застосування за сукупної патології інтервальної нормобаричної гіпокситерапії. У пацієнтів з кардіо-ренальною патологією на тлі застосування інтервальної нормобаричної гіпокситерапії як компонента лікувальної програми доведено зменшення частоти нападів і потреби у додатковому вживанні нітропрепаратів, електрокардіографічних ознак ішемії міокарда, підвищення порогової потужності навантаження, зменшення мітральної регургітації та діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка. Антигіпертензивний ефект гіпокситерапії мав прояв у більш швидкому та більш інтенсивному гіпотензивному ефекті з реверсом несприятливого типу добової варіабельності артеріального тиску (night-peaker) до більш фізіологічного (non dipper). Доведено антатерогенний ефект гіпокситерпії, який підсилює дію статинів. Визначено самостійний антиоксидантний ефект гіпокситерапії. Установлено, що використання інтервальної нормобаричної гіпокситерапії у комплексі з медикаментозним лікуванням сприяє усуненню феномену гіперфільтрації, збільшенню кліренсів калію та натрію, пригніченню фібронектинурії та <$Ebeta sub 2>-мікроглобулінурії, нормалізації клітинного осаду сечі.

 Автореферати дисертацій 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"