Проведено клінічне, комп'ютерно-томографічне, електроміографічне обстеження 111 хворих, що перенесли півкульовий мозковий інсульт не раніше 3 місяців від початку захворювання. Показано, що вираженість постінсультного парезу залежить від глибини ураження кортико-спінального тракту, а вираженість спастичності - від глибини ураження кортико-ретикулярного тракту. Пропорціональне або диспропорціональне пошкодження даних шляхів визначає особливості розподілу парезу та спастичності в уражених кінцівках. Ослаблення тривалого гальмування та гомосинаптичної депресії Н-рефлексу закономірно зростає через збільшення глибини патологічного фокуса відносно заднього стегна внутрішньої капсули. Формування патологічних рухових синдромокомплексів залежить від комбінацій ураження півкульових структур, що регулюють моторику. Ураження домінантної півкулі більш значуще для виникнення тяжкого дефіциту рухів верхньої кінцівки. Об'єм постінсультної кісти впливає на тяжкість моторних порушень. Запропонований локалізаційно-об'ємний індекс дозволяє більш точно оцінити вплив об'ємного фактора на ступінь і специфіку рухових розладів. Розроблено клініко-комп'ютерно-томографічну градацію постінсультних кіст дозволяє об'єктивізувати тяжкість і особливості клінічної структури рухового дефіциту на етапі раннього відновного періоду захворювання, скласти прогноз відновлення рухових функцій.

• Левада Олег Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"