Виділено у межах східної частини території Сирії перспективні щодо пошуку локальних нафтогазоносних структур ділянки шляхом використання систем розломів фундаменту. Для території Сирії, вкритої мезо-кайнозойськими карбонатно-теригенними комплексами, виконано виділення систем розломів фундаменту за методикою К.Ф. Тяпкіна, що базується на концепції ротаційного режиму Землі. На території досліджень виокремлено шість систем розломів з азимутами: 270<$Esymbol Р>,17<$Esymbol Р> і 287<$Esymbol Р>, 35<$Esymbol Р> і 305<$Esymbol Р>, 45<$Esymbol Р> і 315<$Esymbol Р>, 62<$Esymbol Р> і 332<$Esymbol Р>, 77<$Esymbol Р> і 347<$Esymbol Р>. Підсистеми розломів фундаменту виділено за потенційними полями шляхом застосування комп'ютерної технології. З'ясовано, що у межах досліджених територій найбільш чітко виділяються чотири підсистеми розломів з азимутами: 270<$Esymbol Р> (90<$Esymbol Р>), 310<$Esymbol Р> (130<$Esymbol Р>), 62<$Esymbol Р> і 77<$Esymbol Р>, в межах яких локалізується 78 % відомих локальних структур. Зроблено висновок, що зони розломів фундаменту є критеріями для пошуку локальних нафтогазоносних структур.

 Автореферати дисертацій 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"