На основі комплексного обстеження вагітності показано особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу та визначено характер компенсаторних механізмів материнсько-плодового комплексу у разі плацентарної недостатності (ПН). Визначено патогенетичні особливості її формування у вагітних високого ризику виникнення перинатальної патології. Комплексно обстежено 336 вагітних з проявами ПН у різні гестаційні періоди. За результатами проведених досліджень установлено, що порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику, починаючи з раннього ембріонального та раннього фетального періодів, зумовлює розвиток ПН у II та III триместрах вагітності. Суттєву роль у цьому відіграють зміни рівня плацентарних білків і гормонів, дисбаланс системи ланок імунітету, активація системи перекисного окиснення ліпідів і пригнічення системи антиоксидантного захисту. Це гальмує синтез і знижує активність ферментативних систем, півищує скоротливу діяльність матки, порушує хвилю інвазії цитотрофобластів і призводить до переривань вагітності у I триместрі або розвитку плацентарної недостатності у II та III. За результатами імуногістохімічного дослідження хоріонів і плацент від вагітних групи ризику виявлено активацію процесів апоптозу, вогнищеві розлади кровообігу, крововиливи в децідальні оболонки, у міжворсинчастий простір, а також у структури ворсинок. На підставі ультразвукового дослідження (УЗД) вивчено ехографічні зміни ембріона / плода й особливості матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Визначено роль прогностично несприятливих критеріїв

• Каліновська Ірина Валентинівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"