Теоретично й експериментально обгрунтовано можливості підвищення експлуатаційних властивостей твердіючого та затверділого цементного каменю та дрібнозернистого бетону за рахунок механохімічної активації в'яжучого та використання раціональних складів наповнювачів питомої поверхні від 100 до 500 <$Eroman {м sup 2 "/"кг}>. Встановлено, що в'язкість руйнування цементного каменю на механоактивованому в'яжучому на 30 % більше тріщиностійкості контрольних зразків (<$Eroman {K sub 1c }~=~0,70>). Виявлено підвищення тріщиностійкості розчину у порівнянні з цементним каменем на <$E16~ symbol Ь ~17~%>. З'ясовано, що максимальне значення <$Eroman {K sub 1c }> (<$Eroman {K sub 1с ~=~1,27}>) для розчинів на активованому в'яжучому досягається за 27 % вмісту наповнювачів питомої поверхні <$E500 roman {м sub 2 "/"кг}>. За результатами експериментальних досліджень визначено оптимальні за кількістю та питомою поверхнею кварцових наповнювачів склади цементних в'яжучих, що дозволяють одержувати розчин марки 600 із зниженим вмістом портландцементу на 30 %. Здійснено апробацію оптимізованих складів розчинів під час виготовлення бруківки, яка експлуатується за умов інтенсивних динамічних впливів трамвайних переїздів.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Барабаш Тетяна Іванівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"