Досліджено політику австрійського уряду щодо шляхів сполучення на північному сході монархії в останній чверті XVIII - на початку 1870-х рр. Висвітлено головні напрямки політики щодо традиційних комунікацій - грунтових і водних шляхів та засади, якими керувалися австрійські урядовці для їх вироблення. Вказано законодавчо-правові підстави, згідно з якими відбувалося регулювання відносин на місцевих шляхах, а також лісосплавних ріках. Проаналізовано зміну пріоритетів урядової політики щодо залізничного питання Галичини та Буковини протягом 1840 - 1860-х рр., а також практичні заходи з розбудови залізниць від Відня через Краків, Львів і Чернівці до кордонів з Російською імперією та Дунайськими князівствами. Відзначено зовнішньо- та внутрішньополітичні фактори, які враховувалися віденськими урядовцями у разі прийняття рішень, що стосувалися будівництва залізничних ліній та регулювання діяльності акціонерних товариств залізниці Карла Людвіга та Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. З'ясовано вплив комунікаційного фактора у міждержавних стосунках Габсбурзької монархії з Пруссією, Російською імперією та Молдовським князівством.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Жалоба Ігор Володимирович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"