Правничу термінологію у законодавчих актах України досліджено як спеціалізовану систему вищого порядку. Проаналізовано дериваційний потенціал правничої термінології української мови, її словотвірні особливості. Здійснено семантичну класифікацію названої термінології на засадах виділених семантичних полів. Висвітлено сучасні техніки термінотворення у галузі правничої термінології й активні процеси у даній терміносистемі. Усі зазначені способи словотвору є питомим ресурсом творення національних термінологічних одиниць, який активно використовується у сучасному українському термінотворенні. Проаналізовано труднощі, які виникають у практиці використання нормативно-правових актів через відсутність чітких визначень правничих понять, законодавчих дефініцій, єдності термінології. Розглянуто одне з найважливіших питань у сучасному термінознавстві - проблему співвідношення терміна та поняття. Розкрито доцільність уведення законодавчих дефініцій у тексти нормативно-правових актів. Зіставлено правничі терміни з омонімічними словами та відповідними загальновживаними одиницями української мови для виявлення неправильної / неточної інтерпретації правничої термінології. Визначено особливості використання правничих термінів у юридичному дискурсі.

• Толста Світлана Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"