На прикладі православних полемічних творів часів Реформації та початку Контрреформації досліджено основні уявлення про конфесійних противників православних - католиків і протестантів. З використанням методів архівної евристики та порівняльної текстології проаналізовано рукописи та стародруки, серед рукописних кодексів виокремлено збірки полеміко-догматичного змісту. Виявлено, що до середини XVI ст. поширювалися переважно тексти антикатолицького змісту, перекладені з грецької, а за доби Реформації з'являються збірники оригінального змісту, оформлені у вигляді полеміки з протестантами та католиками. На підставі досліджень наративних пам'яток встановлено, що для православних книжників не існувало відчутного розрізнення між новими протестантськими конфесіями, які порівнювалися з єретиками першого тисячоліття християнства. Зазначено, що уявлення православних книжників про розкол християнства (1054 р.) засновані на легендарних персонажах Петра Гугнивого й папеси Йоани і не мали визначеної хронології. Встановлено відсутність полеміки стосовно Фераро-Флорентійського собору й укладеної унії до кінця XVI ст., уявлення про яку формувалися під впливом московських пам'яток, що в свою чергу мусили показати легітимність утворення автокефальної Московської метрополії.

• Зема Валерій Євгенович (1973–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"