Досліджено проблеми естетики та поетики абсурдного. Грунтуючись на традиційному терміні "театр (драма) абсурду", що позначає конкретне явище в історії драматургії, запропоновано поняття "абсурду" як чинник теоретичного осмислення особливого типу літератури - літератури з елементами абсурдного. Здійснено пошук літературної ідентичності драматургії, заснованої на принципі абсурдного, яку відмежовано від філософії екзистенціалізму. Розглянуто різні стратегії концептуалізації поняття "абсурду" у європейському літературознавстві та запропоновано концепцію, яка вписує це поняття в коло базових естетичних категорій "трагічного", "комічного" та "трагікомічного". Показано існування особливого естетичного ефекту, який знаходиться поза межами зазначених категорій, описує характерні особливості поетики творів, які спричиняють такий ефект, та пояснює його механізм у семіотичному контексті. Як зразок драматургії, яка базується на принципі абсурдного, розглянуто п'єси М. Куліша та відзначено особливості, які вирізняють реалізацію принципу абсурдного у творах українського драматурга на тлі класичного західноєвропейського театру абсурду.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мартинюк Віталій Олексійович (1965–) (географічні науки)
• Мартинюк Віктор Олександрович (філологічні науки)
• Мартинюк Володимир Олександрович (психологічні науки)
• Мартинюк Вікторія Олександрівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"