Запропоновано тезу щодо соціокультурної функції літератури та специфічного завдання літературної критики. Проаналізовано літературно-критичні дослідження Д.С. Мережковського, З.М. Гіппіус, А.Л. Волинського, В.Я. Брюсова, В.В. Розанова 1890-х - 1905 рр., а також їх літературних попередників і старших сучасників (М.К. Михайловського, О.М. Скабічевського). Відзначено, що формулюючи нове розуміння соціокультурної функції літератури, критики-символісти були переконаними в її особливій ролі у суспільному житті. Проте замість соціального аспекту як першочерговий вони визначали релігійно-філософський, пред'являли до літературних творів та їх творців утилітарні вимоги, а саме: виражати філософський зміст (А.Л. Волинський), втілювати "ідеальний" (В.В. Розанов), релігійно-філософський початок (Д.С. Мережковський, З.М. Гіппіус). Акцентовано, що в оглядах і критичних статтях В.Я. Брюсова була зроблена спроба відокремити естетичне від соціального, політичного, суспільного, релігійного. Літературні критики раннього символізму зробили спробу переоцінити уявлення про межі та завдання літератури, про сенс художньої творчості, вони продовжували російську загальнокультурну традицію, зближували літературну критику з історією, філософією та релігією.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Красильщик Ганна Карлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"