Проаналізовано опозицію істинність/хибність на базі гендерного підходу, що дозволяє змістити традиційний акцент уваги з істини на хибність, що у західноєвропейському класичному філософському дискурсі не була об'єктом всебічного теоретичного осмислення, а функціонувала лише у термінах негативності та небуття. За цього зовнішньо позбавлені гендерних характеристик поняття істинність/хибність виявляються включеними до процесу, що впливає на формування гендерної ідентичності. Зазначено, що опозиція істинність/хибність містить оціночні критерії - ідеали, норми, стереотипи, правила, за якими приховуються пріоритети патріархатної культури, що дозволяє осмислювати чоловіче та жіноче у термінах позитивності та негативності, тотожного та іншого. Спираючись на принцип тотожності та суперечності, на якому базується дискурс істинного/хибного, традиційна думка розглядала жіноче начало як джерело всього негативного, зокрема хибного. Зауважено, що завдяки використанню постмодерністської методології (Фуко, Дельоза) легітимізовано жіночий суб'єкт на підставі визнання власного партикулярного досвіду поза негативними характеристиками.

• Біленко Діана Леонідівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"