Розроблено математичну модель, яка описує процеси перетікання повітря в просторі будинку. З використанням її складових визначено основні параметри (тиск і швидкість перетікання) циркулюючого в приміщеннях повітря. Для аналітичного дослідження процесу повітрообміну застосовано теорію нейронних сіток і здійснено нейронне моделювання природного повітрообміну. Теоретичні та експериментальні дані використано для розробки нейронної моделі, під час її навчання. Доведено, що дана модель є основою для керування процесом природного повітрообміну. Зазначено, що вони можуть діагностувати зміну в повітрообміні, визначити в конкретний момент часу кількість інфільтрованого в приміщення повітря, установлювати за заданої конфігурації інтер'єру погодні умови, за яких буде оптимальний повітрообмін, а також розв'язувати зворотню задачу щодо визначення мікрокліматичних параметрів зумовлених ним. За узагальненими результатами досліджень розроблено номограми для визначення кратності повітрообміну залежно від кількості поверхів будинку, герметичності його вікон і розташування приміщень у плані. Складено спеціальну номограму для встановлення величини уточнювального коефіцієнта, значення якого залежать від конкретних умов перетікання повітря в приміщеннях даного об'єкта та використовуються у процесі розрахунку потреб у тепловій енергії для опалення. Запропоновано конструктивні рішення, які забезпечують нормальне функціонування гравітаційної вентиляційної системи будинку з гарантованим необхідним рівнем інтенсивності повітрообміну в його приміщеннях.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"