Установлено головну особливість захворюваності на дифтерію за сучасних умов - втягнення до епідемічного процесу (ЕП) значної частини щеплених та імунних осіб, більшість з яких складають дорослі, що суттєво відрізняє прояви ЕП дифтерії за сучасних умов від його проявів у попередні десятиріччя. Визначено одну з провідних груп ризику - хворі з гострою ЛОР-патологією, а також виявлено епідеміологічний зв'язок між ЕП дифтерійної інфекції та гострої ЛОР-патології. Показано, що дана патологія, вірогідно, пригнічує рівень антитоксичного протидифтерійного імунітету, практично не впливаючи на рівень протиправцевого імунітету. Доведено, що уповільнення темпів зниження рівня захворюваності на дифтерію у 1998 - 2001 рр. на тлі високих показників щепленості пов'язане зі стабілізацією рівня протидифтерійного імунітету населення (з 1996 р.) та наявністю постійної циркуляції токсигенних коринебактерій дифтерії (ТКБ). Розроблено методику визначення щорічної орієнтованої кількості носіїв (ЩОКН) коринебактерій, яка дозволяє розраховувати інтенсивні показники носійства коринебактерій дифтерії. Запропоновано спосіб визначення орієнтованої частини сприйнятливого до дифтерії населення як відсотка, що складає кількість зареєстрованих на дану інфекцію хворих від ЩОКН ТКБ. Створено математичну модель ЕП дифтерії та складено прогноз захворюваності у Києві на 2002 р. Наведено докази на користь необхідності застосування превентивної антибіотикопрофілактики в осередках дифтерійної інфекції стосовно осіб, які були в тісному контакті з даними хворими.

• Мохорт Геннадій Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"