Розглянуто питання підвищення якості ранньої діагностики та лікування хронічної нефропатії у хворих на склеродермічну нефропатію. Відзначено, що під час звичайного клініко-лабораторного обстеження зміни нирок досліджено в 23 % спостережень хворих, а за даними <$Ebeta sub 2>-мікроглубулінарії та фібронектинурії - відповідно в 55 та 42 %. Висвітлено взаємозв'язок тяжкості хронічної склеродермічної нефропатії з вираженістю уражень внутрішніх органів, суглобів і судинних розладнань. Проаналізовано функціональний стан нирок, що залежить від віку хворих, ступеня активності патологічного процесу та тяжкості вісцеритів. Визначено порушення метаболізму NO під час склеродермічної нефропатії, а також порушення фізико-хімічних властивостей сечі. Доведено, що результати лікування склеродермічної нефропатії залежать від використання глюкокортикоїдів, цитостатиків, антиагрегантів та поліферментних сумішей.

• Циганок Тамара Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"