Обгрунтовано шляхи удосконалення профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у новонароджених з дуже малою масою тіла. Вперше визначено частоту виникнення респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених різного гестаційного віку в акушерському стаціонарі великого промислового міста з урахуванням РДС як окремого нозологічного захворювання їх бронхолегеневої системи. Доведено ефективність профілактики РДС в антенатальному періоді дексаметазоном за терміну вагітності 28 - 32 тижні та недостатню дію препарату за 23 - 27-ми тижнів. Виявлено фактори перинатального ризику, які сприяють розвитку РДС у новонароджених з дуже малою масою тіла, якими є високий паритет вагітності, наявність у матері хронічних інфекційних захворювань, ендокринної патології, запальних захворювань статевої системи, загрози переривання вагітності. Встановлено зв'язок розвитку та перебігу РДС у новонароджених з дуже малою масою тіла з низькою оцінкою за шкалою Апгар під час народження, високою активацією інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, кислотної фракції нуклеїнових кислот, низькою концентрацією загального білка, низькими показниками інтенсивності окисної модифікації білків. Встановлено, що основними ускладненнями РДС і раннього неонатального періоду у новонарожених з дуже малою масою тіла є артеріальна гіпотензія, поліорганна недостатність, набряковий синдром, внутрішньошлуночкові крововиливи, гіпербілірубінемія. Розроблено методику корекції сурфактантної недостатності у новонароджених з дуже малою масою тіла з РДС шляхом ендотрахеального введення екзогенного сурфактанта Сукрим, доведено його безпечність та ефективність.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"