Досліджено проблеми українсько-німецько-австрійських літературних взаємин першої половини XX ст., зокрема, 1910 - 30-х рр. До наукового обігу у порівняльному літературознавстві вперше залучено художню спадщину В.Винниченка, Г.Косинки, Б.Лепкого, Олександра Олеся, Миколи Хвильового, О.Грицая та ін., а також нові аспекти й особливості генези бінарних літературних контактів даного періоду. Осмислено важливий невідомий і малознаний в попередні десятиліття фактичний матеріал для вивчення ролі екстериторіальних культурних центрів (Відень і Берлін) і німецькомовної україніки в популяризації української літератури в Австрії та Німеччині. На основі аналізу художньої спадщини, перекладацької, літературознавчої та публіцистичної діяльності українських письменників, німецьких і австрійських діячів культури, численних представників української діаспори виявлено особливу посередницьку роль журналістики і публіцистики, літератора, перекладача і вченого в популяризації та рецепції української літератури в німецькомовному світі, а відтак і в генезі українсько-німецько-австрійських літературних взаємин.

• Лопушанський Ярослав Михайлович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"