Уточнено патогенез хронічної хвороби нирок (ХХН), гломерулонефриту (ГН), удосконалено методи їх діагностики та прогнозування перебігу. Встановлено, що у хворих на ХХН і ГН вміст інтерлейкіна-<$E1 beta> у плазмі значно збільшений, виявлено його зростання у разі прогресування захворювань. З'ясовано, що даний показник має найменше значення на II стадії ХХН, за ізольованого сечового синдрому (ІСС), у фазі ремісії, максимальний - за навності нефротичного синдрому (НС) й артеріальної гіпертензії (АГ) та у пацієнтів з ХХН V стадії. З'ясовано, що рівень фібронектину (FN) у крові хворих на ХХН і НГ підвищений і досягає найбільших значень за НС, прогресування ХХН супроводжується його зниженням. Доведено, що у разі лікування пацієнтів з ХХН і НГ програмним гемодіалізом даний показник менший, ніж у групі контролю. Виявлено патогенетичний зв'язок між IL-<$E1 beta> і FN за ХХН, ГН. Встановлено, що на I стадії зростання вмісту FN у плазмі за умови зниження IL-<$E1 beta> може бути раннім предиктором прогресування ХГН, на II - V стадіях динамічне збільшення активності IL-<$E1 beta> і зниження FN у крові свідчить про прогресування нефросклеротичних процесів і високий ризик серцево-судинних, гастроінтестинальних ускладеннь, анемії. Обгрунтовано доцільність дослідження вмісту IL-<$E1 beta> та FN у плазмії хворих на ХХН, ГН, які є додатковими діагностичними критеріями і прогностичними чинниками перебігу захворювань.

• Борзенко Алла Борисівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"