Проаналізовано російську документальну прозу 1917 - 1920 рр., зокрема, публіцистичні статті О.М.Горького "Несвоевременные мысли" (1917 - 1918 рр.), книги щоденників І.О.Буніна "Окаянные дни" (1918 - 1919 рр.) та "Письма к Луначарському" В.Г.Короленка (1920 р.). Охарактеризовано творчу історію, проблематику та поетику названих творів у контексті документалістики революційної епохи. Зроблено спробу здійснити порівняльний аналіз відношення трьох класиків російської літератури до революції, радянської влади, народу й інтелігенції. Відзначено, що проведене дослідження поглиблює уяву про ідейно-художню своєрідність зазначених творів та відкриває перспективи для створення максимально повної картини творчості їх авторів. Детально переглянуто деякі окремі проблеми творів: концепцію культури О.М.Горького, літературне життя Росії революційних років у сприйнятті І.О.Буніним та критику В.Г.Короленка антикапіталістичної політики більшовиків. Уперше здійснено аналіз особливостей поетики цих книг.

• Комаров Сергій Анатолійович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"