Досліджено становлення назв посуду сучасної української мови як лексичної парадигми на основі структурно-семантичного аналізу з розрізненням семеми як сукупності сем, лексичної парадигми, визначеної як предметно-тематична група, лексико-семантичної системи мови - як підмакроструктури назв посуду. Систематологічний аспект доповнено культурологічним, з виявленням особливостей національної коннотації. Найменування посуду повсякденно-побутового призначення найчастіше утворюються метонімічно за моделлю продукт > посуд, у сфері зовнішньо-структурних віддалених семантичних зв'язків метафорично та функціонально за моделлю посуд (повсякденно-побутового вжитку) > посуд (виробничо-професійного~призначення). У процесі переходу досліджуваних лексем із повсякденно-побутової сфери у виробничу зменшуються випадки метонімічних утворень і збільшується кількість функціональних і метафоричних переносів. На підставі аналізу номенклатури посуду доведено зближення ряду назв з етнографізмами. Досліджувана підмакроструктура супроводжується процесами гіпонімії та аналогії у семантиці найменувань.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Малюк Ольга Юріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"