Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва, які визначали основи соціальної поведінки особи. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку мілітарного (елліністичного) тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Козачинська Вікторія Валеріївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"