Дисертація включає результати досліджень 146 постраждалих з розривами лобкового симфізу, сполученими з іншими пошкодженнями таза (розриви суглобів, переломи кісток). Виділено п'ять груп таких сполучень: I) розрив лобкового симфізу та перелом кісток переднього півкільця таза (12,3%); II) розрив лобкового симфізу і перелом тіла клубової кістки у задньому відділі (3,4%); III) розрив лобкового симфізу і одного із крижово-клубових суглобів (54,8%); IV) розрив лобкового симфізу і перелом бічної маси крижі з одного боку (19,9%); V) розрив лобкового симфізу і обох крижово-клубових суглобів або перелом бічної маси крижі з обох боків, або їх сполучення (9,6%). Для кожної групи сполучень розроблена лікувальна тактика, пристрої позаосередкового остеосинтезу. Застосування їх у гострому періоді травматичної хвороби, як імобілізуючих, дозволило знизити летальність на 10,0%. Репозиція і стабілізація сполучених розривів лобкового симфізу нашими пристроями дозволили активізувати постраждалих, скоротити термін перебування у стаціонарі, запобігти грізних ускладнень, у 82,2% випадків отримати добрі та задовільні результати.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"