Пам'ятки нової української літературної мови, правописи яких побудовано на фонетичних засадах, є важливим джерелом для дослідження процесу формування орфоепічних норм: вони відображають особливості вимови слів української мови, згодом покладені до основи сучасної орфоепії. Рукописи і першодруки зазначеного періоду відтворюють процес становлення вимовних норм приголосних української літературної мови на даному хронологічному зрізі, засвідчують стан сформованості кожної літературної норми. Сучасні орфоепічні норми грунтуються на особливостях народного мовлення, відображеного у пам'ятках. Риси живої вимови, зафіксовані у рукописах і першодруках, дають можливість визначити діалектичну основу конкретної вимовної літературної норми. Теоретичні праці кінця XIX - початку XX ст., в яких розглядається звуковий склад української мови, засвідчують науково-теоретичне обгрунтування процесу формування норм української літературної вимови.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шонц Олена Павлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"