Уперше на підставі емпіричних даних творчості поетів, схильних до сюрреалістичного стилю, спорадичної критичної рецепції сюрреалізм розглянуто як проблему української літератури з використанням комплексного підходу щодо інтерпретації сюрреалізму в українській поезії XX ст. Розглянуто генезу цього стилю модерністського й авангардистського різновидів. Визначено спільні для сюрреалізму риси поетики образів та естетичних аспектів творчості митців. Здійснено спробу системного декодування багатопланової текстової структури поезії Е.Андієвської, О.Зуєвського, Б.-І.Антонича та М.Воробйова у контексті теорії архетипів (аналітичної психології К.-Г.Юнга). Проаналізовано важливі чинники феномену сюрреалізму: автоматичне письмо, стихійну інспірацію, сферу несвідомого, неконтрольоване в аспекті розумової логіки (фантазійне) мислення, трансцендентну реальність, онейричний простір. Наведено пропозицію літературного дефініювання суті сюрреалізму як стилю в українському письменстві XX ст.

• Антонюк Тетяна Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"