Дисертацію присвячено питанню типологічного статусу інфінітива, під час розв'язання якого розглянуто структурний і функціональний боки інфінітива, його семантику. Перевірено висунуту сучасною науковою думкою гіпотезу про явище реліктовості інфінітива, що досліджено у контексті проблеми виникнення категорії інфінітива, її структурної будови, набору граматичних властивостей. З метою перевірки зазначеної гіпотези виділено конструктивні і семантичні типи інфінітива з описом у зіставлюваному плані частотності їх функціонування, висвітлено тенденції розвитку аналогів інфінітивних утворень. Об'єктом типологічного дослідження є інфінітив у функції нечленованого вставного компонента речення на матеріалі даних із слов'янських, германських і романських художніх текстів письменників реалістичного напряму XIX і XX ст. Результати аналізу підтвердили гіпотезу про загальномовну тенденцію зникнення (занепаду) інфінітива і розкрили спірне питання про мету його появи: інфінітив як категорія узагальнення, що стоїть над парадигмою і вживанням, міг виникнути з імені для того, щоб підготувати "грунт" для формування дієслова як частини мови.

• Герасименко Ірина Анатоліївна (філологічні науки)
• Герасименко Ігор Анатолійович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"