Досліджено традиції притчевої умовності у малих жанрах російської прози останньої третини XIX століття. Предметом аналізу є твори малих жанрових форм у творчості Л.М.Толстого, М.С.Лєскова, В.М.Гаршина, В.Г.Короленка та А.П.Чехова, що містять у формальній та ідейно-змістовій структурі елементи притчевої умовності. Проаналізовано різноманітні процеси контамінації елементів притчі з найбільш продуктивними жанрами малої прози кінця минулого століття - оповіданням, легендою, казкою. Обраний підхід дозволяє трактувати алегоричне оповідання як історичну трансформацію жанру. У творчості А.П.Чехова притчевий елемент виступає одним із принципів художнього бачення світу, що визначає своєрідність чеховського оповідання періоду творчої зрілості письменника.

• Соловйова Тетяна Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"