Вивчено живлення та трофічні взаємовідносини молоді основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища (ляща, плітки, плоскирки) і вселенцями (білим та строкатим товстолобами), зокрема в районі Сулинської затоки, де зосереджена значна частка нерестового фонду даного водосховища та накопичена суттєва іхтіомаса товстолобів. Установлено наявність трофічної конкуренції між личинками ляща, плітки, плоскирки зі строкатим та меншою мірою білим товстолобами на фоні низьких біомас зоопланктонних угруповань. Основну конкуренцію з'ясовано щодо гіллястовусих ракоподібних. Між товстолобами та цьоголітньою і дволітньою молоддю зазначених риб на підставі розрахованих індексів подібності поживи (ПП) суттєвої конкуренції не виявлено. Але низькі індекси ПП стосовно зоопланктону не обов'язково є свідченням відсутності конкуренції у трофічних взаємовідносинах між ними, так як за недостатньої кількості у водойм основної поживи (зоопланктону) молодь зазначених риб вживала другорядні кормові об'єкти (фітопланктон, макрофіти та детрит), а також відбувалось більш раннє живлення зообентосом, внаслідок чого спектри поживи за основним кормом (веслоногих та гіллястовусих ракоподібних) перетинались незначною мірою. Одним із багатьох факторів, що негативно впливають на біомасу зоопланктону, зокрема гіллястовусих ракоподібних і коловерток у Сулинській затоці, є наявність значної кількості строкатих товстолобів, які споживали у весняний та літній періоди відповідно 714 та 315 тис. кг гіллястовусих ракоподібних і 524 та 140 тис. кг коловерток за місяць.

• Кружиліна Світлана Володимирівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"