Запропоновано новий критерій стійкості розкату для умов кліті обтискного стана, не обладнаного утримувальною привалковою арматурою. Критерій враховує ступінь відповідності контурів переднього кінця розкату контурам калібрів валків у вигляді відношення статичного моменту, який дорівнює добутку проекції площі початкового контакту на плече сили змикання, до статичного моменту максимально можливої площі проекції початкового змикання переднього кінця смуги. Розвинуто метод аналізу формозміни металу за умов прокатки у калібрах, який базується на використанні геометричної моделі розкату, що реформується. За цього методу геометрична модель розкату, що деформується, представлена у вигляді тіла з поверхнею, визначеною початковим і кінцевим перерізом розкату, контактною та неконтактною поверхнею осередку деформації. Удосконалено метод розрахунку калібровки валків для прокатки заготовок круглого перерізу, що враховує критерій стійкості розкату для умов кліті обтискового стану, не обладнаної утримувальною привалковою арматурою. Використання цього методу дозволило визначити параметри овального калібра, вживаного як підготовчий і передчистовий, розробити калібровку валків. Оригінальність калібровки полягає у тому, що в ній передбачений овальний калібр, нова форма якого характеризується опуклим дном, сполученим з ділянками кіл двох різних діаметрів, з прямими стінками, розташованими під кутом до горизонтальної осі калібра. Це підвищило поперечну стійкість розкату під час захвату та прокатки, а також мінімізувало розмір неконтактних зон за умов прокатки у порівнянні з відомими калібрами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"