По-новому трактовано образ "підпільного парадоксоліста", всебічно аргументовано погляд щодо нього як особистості, що виражає архетипічні властивості, які беруть початок, за класифікацією Юнга, в архетипах Самості та Тіні. Водночас подано ідею про "підпільного" героя як "першообраз", модель, своєрідну "матрицю" для більшості персонажів Достоєвського. Уперше ці персоналії проаналізовано в контексті наявності в них "підпільних рис" і кваліфіковано вже як єдиний архетипічний образ, відкритий і закріплений у російському та світовому мистецтві саме Достоєвським. Докладно розглянуто різні сполучення "підпільних" первінів у внутрішньому світі героїв письменника, визначено домінанти "підпільних" свідомості, психології, поведінки, їх здатність виступати ахетипічною сутністю конкретної ідивідуальності або формувати одну з її сторін. На цій підставі запропоновано найбільш загальну типологію персонажів з притаманними їй "підпільними" рисами, яка може слугувати для уточнення інших типологій системи образів Достоєвского.

• Романов Юрій Олександрович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"