На підставі аналізу листів, теоретичних праць і ранніх художніх творів простежено процес естетичного самоусвідомлення Ф.Гельдерліна у зв'язку з формуванням його особистості як митця-філософа. Зібрано й проаналізовано україномовні переклади його поезії, які з'являлися в світі за різних соціокультурних умов (І.Франка, С.Гординського, В.Мисика, М.Ореста (Зерова), І.Качуровського, В.Коптілова, П.Тимочка, М.Бажана). Докладно розглянуто історико-літературні інтерпретації спадщини Гельдерліна (в оригіналах, російських та українських перекладах), здійснені А.Луначарським, Я.Голосовкером, Н.Берковським, К.Протасовою, О.Дейчем, Д.Наливайком, В.Микушевичем. Основні оцінки, критерії російських та українських учених співвідносяться з концептами німецького гельдерлінознавства, а логіка літературної концепції творчості письменника-філософа відтворюється з урахуванням зміни й динаміки літературно-мистецьких напрямів від романтизму до модернізму.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чуловський Богдан Стефанович (1958–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"