Досліджено антропологічну проблематику філософії українського неоромантизму кінця ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано процеси формування неоромантизму, його типологічні різновиди, вплив філософських здобутків вітчизняної та зарубіжної філософії. Висвітлено особливості неоромантичного мислення (установки, стереотипів) у межах філософсько-культурологічного змісту українських літературних джерел кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито погляди неоромантиків на проблему реалізації людиною власного життєвого проекту, розглянуто домінантні смисложиттєві позиції, а також ступені ефективності пріоритету духовного буття особистості. Показано, що неоромантичне трактування людини грунтується на принципах "бути собі ціллю", "чесності з собою", естетизму, гармонії з природою, що дозволяє визначити місце людини у соціоприродній реальності.

• Чаплінська Оксана Вікторівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"