Розглянуто теоретичні засади обгрунтування суб'єктами ринку прийнятних форм взаємодії з власниками виробничих ресурів шляхом використання ринкових механізмів і механізмів адміністрування, які обумовлюють вибір оптимальної стратегії організаційно-структурного розвитку. Виокремлено й охарактеризовано дві альтернативні форми організаційно-структурного розвитку підприємства - спеціалізацію на виробничі функції і зростання масштабів виробництва (стратегію концентрованого зростання) та структурні формування з метою збільшення власних ресурсних можливостей (стратегію інтеграційного зростання). Проаналізовано умови діяльності вітчизняних підприємств і визначено мотиви, які впливають на їх рішення про інтеграцію. Виявлено, що найбільш суттєвим чинником інтеграційного процесу є спрощений доступ до використання специфічного ресурсного потенціалу, власником якого є імовірні учасники. Відзначено, що його придбання шляхом ринкової взаємодії потребує значно більше витрат, ніж у випадку залучення інтеграційних процесів. Розроблено методичні рекомендації щодо оптимізації вибору форм і напряму організаційно-структурного розвитку виробничого підприємства в контексті стратегії інтеграційного зростання. Доведено, що структурний розвиток підприємства повинен здійснюватись у напрямку створення тих структурних елементів, які продукуватимуть значну додану вартість. Для реалізації даної задачі розроблено матрицю визначення цінності ресурсів для підприємства.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Замазій Оксана Василівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"