У філософсько-релігієзнавчому контексті досліджено сутність та форми прояву ісламського фундаменталізму. Обгрунтовано, що основними критеріями виділення фундаменталізму як самостійної ідейної течії є трактування власних вимірів соціуму у відповідності з чистим ісламським зразком - ранньомусульманською общиною і переміщенням цього історичного образу в майбутнє. За своєю сутністю ісламський фундаменталізм є трансформацією релігійної віри в ідеологію, особливостями якої є тоталітарність, дихотомічне сприйняття світу, великий орієнтаційний та мобілізаційний потенціал, активістський характер, місіонерський експансіонізм, перевага моралізаторства над людським виміром, ідеологічна неоднорідність. Доведено, що нині ісламська опозиція фундаменталістського спрямування існує в усіх державах, де є прибічники ісламу. У ряді країн (Алжирі, Єгипті, Ізраїлі, Лівані) фундаменталісти намагаються примусити владу прийняти їх програму. Підкреслено, що фундаменталістським акціям терористичного чи кримінального характеру повинна даватись відсіч з боку силових структур, акцент має бути перенесений з боротьби проти фундаменталізму на коректне контролювання цього процесу.

• Куліш Ігор Володимирович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"