Проаналізовано процес семантичного розширення (СР) власних назв (ВН) у контексті теоретичних інтерпретацій природи їх значення. Висвітлено семантику онімів у філософських та лінгвістичних концепціях ХХ - ХХІ ст., семіотичну функцію ВН, питання когнітивної лінгвістики і лінгвокультурології, динаміку значення онімної лексики в контексті концептуалізації і мовної категоризації, оказіональність і прецедентність як фактори СР ВН. Визначено інтер- та інтралінгвальну мінливість семантичного простору ВН, конотоніми як онімний клас. Розкрито семантичний потенціал ВН, проблему мовного статусу онімів образної номінації, типологію та ознаки системної організації конотонімів. Увагу приділено античним, деантропонімним, детопонімним, дезоонімним, депоетонімним конотонімам, а також конотонімам християнського походження. Описано механізм конотонімізації в аспекті концептуального аналізу процесу СР ВН.

• Лукаш Галина Павлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"