Проведено аналіз реєстрів хворих на акромегалію Німеччини, Іспанії, Бельгії, Люксембургу, Франції, Фінляндії, Нової Зеландії. Обстежено 39 пацієнтів з гормонально активними аденомами гіпофіза та клінічними ознаками акромегалії (27 пацієнтів з соматотропіномою, 12 - з соматомамотропіномою). В 67,4 - 97,0 % випадків у хворих на акромегалію на момент верифікації діагнозу виявлено макроаденому гіпофіза. У 68 - 86,8 % хворих на акромегалію як первинное лікування застосовано хірургічний метод (найдоцільніший економічно); найвживаніше оперативне втручання - транссфеноїдальна аденомектомія (85 %). Найчастішим ускладненням хірургічного лікування є недостатність тропних гормонів аденогіпофіза (25 %). У структурі ускладнень акромегалії самими вагомими є цукровий діабет (ЦД) (37 - 70 %), артропатії (20 - 47 %), артеріальна гіпертензія (39 %), зоб (23 %), поліпи кишечнику (27 %), жовчокам'яна хвороба (23 %), кардіоваскулярні захворювання (14 - 18 %) та злоякісні новоутворення (6,8 - 10,5 %). Основними причинами смертей хворих на акромегалію є кардіоваскулярна (23 - 50 %) і цереброваскулярна (11 - 30 %) патологія, ЦД (41 %) і злоякісні новоутворення (21 - 36 %). Реєстр хворих на акромегалію дозволяє отримувати динамічну інформацію про розповсюдженість, захворюваність, віковий і статевий склад хворих, ускладнення та ефективність застосованих методів лікування, прогнозувати рівень смертності та визначати потребу в лікарських засобах.

Проведен анализ реестров пациентов с акромегалией Германии, Испании, Бельгии, Люксембурга, Франции, Финляндии, Новой Зеландии. Обследовано 39 пациентов с гормонально-активными аденомами гипофиза (27 пациентов с соматотропиномой, 12 - соматомаммотропиномой) и клиническими признаками акромегалии. У 67,4 - 97,0 % случаев на момент верификации диагноза диагностируют макроаденому гипофиза. В 68 - 86,8 % больных в качестве первичного лечения используют хирургический метод (транссфеноидальная аденомэктомия - 85 %), как наиболее экономически целесообразный. Наиболее частым осложнением хирургического лечения является недостаточность тропних гормонов аденогипофиза (25 %). В структуре осложнений акромегалии преобладают сахарный диабет (СД) (37 - 70 %), артропатии (20 - 47 %), артериальная гипертензия (39 %), зоб (23 %), полипы кишечника (27 %), желчекаменная болезнь (23 %), кардиоваскулярные заболевания (14 - 18 %) и злокачественные новообразования (6,8 - 10,5 %). Основными причинами смертей больных акромегалией являются кардиоваскулярная (23 - 50 %) и цереброваскулярная (11 - 30 %) патология, СД (41 %) и злокачественные новообразования (21 - 36 %). Реестр больных акромегалией позволяет получать динамическую информацию о распространенности, заболеваемости, возрастном и половом составе больных, осложнениях, эффективности примененных методов лечения, прогнозировать уровень смертности и определять потребность в лекарственных средствах.

The authors have conducted an analysis of registers of patients with acromegaly from Germany, Spain, Belgium, and Luxemburg, France, Finland, and New Zealand. 39 patients with hormonally active pituitary adenomas (27 with somatotropinoma, 12 with somatomammotropinoma with clinical signs of acromagaly) have been examined. In 67,4 - 97,0 % of cases at the moment of diagnosis verification a pituitary macroadenoma was diagnosed. In 68 - 86,8 % of patients as primary treatment surgery is used (transsphenoidaladenomectomy - 85 %) as the most cost-effective method. The most frequent complication of surgical treatment is insufficiency of adenohypophysis tropic hormones (25 %). The following complications of acromegaly are predominant: diabetes mellitus (37 - 70 %), arthropathy (20 -47 %), arterial hypertension (39 %), goiter (23 %), polyps of intestine (27 %), cholelithiasis (23 %), cardiovascular diseases (14 - 18 %), and malignant neoplasms (6,8 - 10,5 %). The main reasons of death of patients with acromegaly is cardiovascular (23 - 50 %) and cerebrovascular (11 - 30 %) pathology, diabetes mellitus (41 %), and malignant neoplasms (21 - 36 %). A register of patients allows toobtain dynamic information about prevalence, incidence, age and gender composition of patients, complications, and effectiveness of the applied methods of treatment, to predict the mortality rate, and determine the need for medications.

• Микитюк Мирослава Ростиславівна (медичні науки)
• Хижняк Оксана Олегівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"