Наведено результати ретро- та проспективного аналізу хірургічного лікування хворих на механічну жовтяницю (МЖ) доброякісного (холедохолітіаз, пошкодження та стриктури жовчних протоків і жовчовідвідних анастомозів) та пухлинного (рак головки підшлункової залози та великого сосочка дванадцятипалої кишки) генезу. Розроблено й апробовано діагностично-лікувальні алгоритми, які передбачають диференційований вибір хірургічної тактики з визначенням терміну, виду, способу та послідовності виконання декомпресивних і радикальних або палітативнх втручань у разі МЖ різного походження. Підтверджено пріоритетність ендоскопічних ретроградних декомпресивних втручань у разі МЖ, спричиненої холедохолітіазом, доведено необхідність стриманого відношення до виконання класичної ендоскопічної папілосфінктеротомії (ЕПСТ) на користь виконання сфінктерозберігальних операцій. Доведено переваги виконання за чіткими показаннями радикальних лапароскопічних втручань - лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ), ЛХЕ з холедохолітотомією, ЛХЕ з антеградною літоекстракцією у процесі лікування хворих на холедохолітіаз. На підставі результатів кореляційно-регресійного аналізу розкрито значення основних факторів ризику виникнення післяопераційних ускладнень і летальності, досліджено їх вплив на результати використання електрозварювальних технологій під час виконання операції панкритодуоденальної резекції(ПДР) та розширеної трансдуоденальної папілектомії, що суттєво скорочує термін виконання етапу мобілізації органокомплексу, який підлягає видаленню, забезпечує надійний гемостаз, підвищує абластичність операцій у разі злоякісного генезу МЖ.

Визначено пріоритетність виконання ендоскопічного та черезшкірного черезпечінкового стентування у разі пошкоджень і стриктур жовчних протоків, які можуть бути остаточною маніпуляцією, альтернативою реконструктивних операцій. Розроблено та впроваджено у клінічну практику діагностично-лікувальні алгорими у разі МЖ доброякісного та пухлинного генезу з диференційованим підходом щодо вибору хірургічної тактики з урахуванням причини жовтяниці, особливостей клінічного перебігу основного захворювання, загального стану хворих та інших чинників, що дозволило суттєво покращити результати лікування хворих, зменшити кількість післяопераційних ускладнень і летальності.

• Захараш Юрій Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"