Досліджено, що своєрідне міфопоетичне мислення 3. М. Гіппіус наклало свій відбиток і на особливості її критичної та публіцистичної прози, та на специфіку її письма як драматурга, що зумовило жанрову природу її п'єс та, відповідно, негативно позначилося на їх сценічній долі. Саме ця частина спадщини надає широкі можливості проникнення в ідейний та художній світ письменниці, дозволяє уточнити усталені уявлення про його своєрідність, визначити її місце в естетичних, філософських і соціальних пошуках на межі XIX - XX ст. У драматургії 3. М. Гіппіус втілилися основні ідеї різних етапів її творчості, вона пронизана її улюбленими мотивами, вступає в перегук із російською й європейською літературою тієї пори. Гіппіус-драматург переосмислює досвід реалістичного театру та водночас прокладає шляхи до створення театру майбутнього, у якому роль автора буде не меншою, ніж роль режисера й акторів, що не було притаманно тогочасному російському театрові. Її п'єси необхідно розглядати в тісному зв'язку з естетичними, філософськими, релігійними поглядами письменниці, враховуючи ті ідейно-художні концепції, якими вона керувалася в певні моменти життєтворчості.

• Мунтян Олена Борисівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"