Розглянуто етичні засади Т. Шевченка та проблеми, які визначають конфлікти, наявні в етологічних поемах письменника, відповідно до проблематики філософії моралі: відношення між окремою людиною та загалом, характер людських взаємин, а також етику автентичності, притаманну письменникові. Проаналізовано концепт вчинку, його психологічну картину. Визначено різні за глибиною структури та рівні етологічних поем Т. Шевченка: шлях творення героями себе посередництвом двох учинків і через роль і місце сакрального в житті героїв, їх належність до сфери нечистого та можливого переходу до сфери чистого. Виділено й охарактеризовано чільні моменти творення героями себе: сповідь, спокуту, прощення, подолання химерності. Проаналізовано Шевченкову ідею бунту людини й її відношення до ідеї творення людиною себе.

• Гудима Анна Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"