Висвітлено розвиток усіх видів і жанрів декоративного мистецтва (ДМ) України наприкінці XVIII - початку ХХ ст., зокрема, ткацтва, килимарства, вишивки, вибійки, гончарства, різьблення, металообробки, малювання, витинанки. Увагу приділено селянському мистецтву як невід'ємній складовій народного побуту, відображення етносвітогляду й законів буття нації, важливому засобу збереження традиції, забезпечення її безперервності в просторі та часі. Зазначено, що ХІХ ст. - класичний період розвитку народного мистецтва (НМ), зародження домашніх промислів і, водночас, важливий період становлення капіталістичних відносин, піднесення промисловості, виникнення фарфоро-фаянсових, ткацьких, шкіряних, ливарних, суконних, скляних підприємств, їх перетворення на значні центри виробництва. Визначено шляхи утвердження нових засад промислового виробництва, співробітництва народних майстрів і професійних художників, запровадження європейських технологічних новацій. Проаналізовано всі види й жанри ДМ в контексті еволюції художніх стилів - пізнього класицизму (ампіру), історизму, еклектики, модерну, який зароджувався в Україні. Висвітлено діяльність інтелігенції в галузі підтримки й відродження народних промислів у ХІХ ст., колекціонування творів НМ, організації виставок та музеїв, започаткування художньо-промислової освіти та становлення українського мистецтвознавства.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"