З'ясовано місце кримінально-правової норми щодо охорони життя працівника правоохоронного органу й інших суб'єктів правоохоронної діяльності в системі кримінально-правового захисту діяльності осіб у зв'язку з виконанням ними службового або громадського обов'язку. Висвітлено тенденції розвитку кримінального законодавства щодо охорони життя працівника правоохоронного органу. У порівнянні з колишнім вітчизняним законом про кримінальну відповідальність за посягання на життя працівника правоохоронного органу, суміжними складами злочинів і сучасним кримінальним законодавством зарубіжних країн встановлено об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, виявлено неузгодженості певних положень розглядуваної статті та запропоновано шляхи усунення недоліків і вдосконалення кримінального закону. Виявлено ступінь відповідності положень ст. 348 КК України науково обгрунтованим підставам і принципам криміналізації. Удосконалено положення щодо співвідношення понять "працівник правоохоронного органу", "суб'єкт правоохоронної діяльності", "представник влади", поняття родового та видового об'єкта посягання на життя працівника правоохоронного органу, критерії відмежування складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, від суміжних складів злочинів.

• Гуренко Дмитро Юрійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"