Викладено основи метематичної логіки та теорії алгоритмів, поняття й методи яких засвідчують високу ефективність у процесі моделювання різноманітних предметних областей і програмних систем. Традиційно використовується класична логіка предикатів, яка є основою ряду спеціальних логік (модальних, темпоральних, епістемічних, релевантних тощо). З'ясовано, що класична логіка не дозволяє адекватно виразити потреби моделювання та програмування, тому розглянуто проблему побудови нових логік, які орієнтовані на такі потреби. Необхідність посилення можливостей класичної логіки для розв'язку задач моделювання та програмування стала передумовою виникнення композиційно-номінативних логік, в яких основний акцент зроблено на дослідження семантичних аспектів, а синтаксичні аспекти вважаються похідними від семантичних. Застосування композиційно-номінативного підходу дає змогу побудувати ряд логічних моделей різноманітних предметних областей, що знаходяться на різних рівнях абстрактності та загальності. Серед композиційно-номінативних логік виділено логіки, які є найближчими до класичних і зберігають їх основні властивості у разі істотного розширення класу семантичних моделей - логіки еквітонних квазіарних предикатів, які природно назвати неокласичними. Серед модальних логік виділено традиційні, або алетичні, темпоральні, деонтичні, епістемічні. Поєднано можливості неокласичних і модальних логік, одержано композиційно-номінативні модальні логіки, зокрема, транзиційні та темпоральні композиційно-номінативні логіки.

• Нікітченко Микола Степанович (фізико-математичні науки)
• Шкільняк Степан Степанович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"