Вперше здійснено аналітичний опис лексичного складу ойконімії Донеччини, яка сформувалася як особливий сегмент полілінгвального топонімного простору одного з густонаселених регіонів Південного Сходу України. В основу її характеристики покладено ономасіологічний принцип, який дозволяє встановити скерованість номінаційних процесів, вибір ознак номінації, її причини (етіологію) в різні періоди розвитку топонімії цієї території, номінаційні типи ойконімів і закономірності використання лексичних засобів для позначення населених пунктів різномовним населенням регіону. Визначено корпус апелятивних та онімних лексем, використаних в ойконімотвірному процесі. Охарактеризовано гетерогенний в етнолінгвальному відношенні склад донецької ойконімії - її східнослов'янський (український та російський), тюркський (урумський), новогрецький (румейський), германський (німецький), південнослов'янський (сербо-хорватський) і романський (молдавський) компоненти й різнорівневі явища інтерференції в ній.

• Жарикова Марина Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"