Розглянуто механізм утворення тимчасових і залишкових напружень у склі. Вперше здійснено спробу розкладання перехідних напружень, що виникають у процесі гартування на дві складові: залишкову та температурну. Зазначено, що величини цих двох складових, пов'язаних з режимами охолодження, значною мірою визначають ефект зміцнення під час термічного гартування. Розроблено практичні рекоментації щодо оптимізації технологічного процесу гартування скляних виробів, а також запропоновано заходи з забезпечення експлуатаційної надійності гартованого скла.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"