Розглянуто розвиток лексико-семантичної групи прикметників зі значенням "сильний" у німецькій мові VIII - XIV ст. Групу інвентаризовано за даними лексикографічних джерел на двох синхронних зрізах (у давньоверхньонімецькій - сім словників і середньоверхньонімецькій - шість словників). На основі текстових першоджерел проаналізовано парадигматичні відношення взаємозаміни слів та їх синтагматичних зв'язків. Показано, що в контекстах слова набувають нових деривативних значень, які в реферованій роботі позначено терміном "епідигматика". Аналіз розвитку семантики прикметників на основі даних про парадигматику та синтагматику проведено з урахуванням часової відстані між синхронними зрізами, що не перевищують ста років. Проаналізовано семантику слів, встановлено основні тенденції зміни значень слів, динаміку розвитку лексико-семантичної групи.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"