Вперше на основі інтегративного підходу до розуміння сутностї захворювання та системного характеру реабілітаційної діяльності, що охоплює період від першого психотичного епізоду до початку постманіфестного перебігу шизофренії, розроблено концептуальні й організаційно-методичні аспекти психологічної реабілітації хворих, конкретизовано функціональним змістом етапи та фази реабілітаційного процесу. Досліджено специфічні особливості стигматизувальних переживань на ініціальних етапах шизофренії. Серед факторів, сприятливих для формування стигми, виділено й описано зовнішні та внутрішні фактори стигматизації. Визначено роль умов і змісту психіатричної допомоги на етапі маніфестного нападу шизофренії у формуванні стигматизації. Для попередження її формування розроблено та впроваджено комплекс спеціальних психотерапевтичних і реабілітаційних впливів у межах програми превенції та корекції стигматизації. Сформульовано гіпотезу про пріоритетне значення рівня функціонування пацієнта у разі розробки індивідуального плану його реабілітації. Запропоновано багатовимірний підхід до оцінювання функціонального стану пацієнтів і реабілітаційної тактики, обгрунтовано необхідність створення терапевтичного середовища, використання бригадного принципу обслуговування хворих і диференційованого відбору реабілітаційних процедур. Розроблено алгоритм реабілітаційного втручання на ранніх стадіях шизофренії, критерії оцінювання ефективності моделі реабілітації з урахуванням функціональної недостатності, реабілітаційного потенціалу та пристосувальної поведінки пацієнтів.

• Ряполова Тетяна Леонідівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"