Досліджено еволюцію жанрів сюїти та партити в українському баянному мистецтві, зумовлене інтенсивним розвитком і значною чисельністю названих жанрів в українській музиці періоду другої половини XX ст. Реалізовано типологічну атрибуцію жанру за умов сучасного композиторського мислення. Висвітлено основні тенденції розвитку української сюїти та партити для баяна, проведено модифікацію їх генотипних ознак, охарактеризовано функції названих жанрів у контексті стильових пошуків української композиторської школи на матеріалі баянних сюїт і партит, а також циклів мініатюр сюїтного типу. Серед них: цикли А. Білошицького, В. Власова, В. Губанова, В. Зубицького, Л. Козельчука, К. Мяскова, А. Нижника, А. Онуфрієнка, В. Пацукевича, В. Подвали, В. Підгорного, В. Рунчака, А. Сташевського, В. Стеценка, Ю. Шамо, Г. Шендерьова. Розглянуто форми позиціонування в баянній творчості українських композиторів характерної тенденції музичного мистецтва XX ст. - ретроспективного звернення до барокових жанрів, сюїти та партити, зокрема, їх модифікації, способів комунікування пластів минулого та сучасного.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Олексів Ярослав Володимирович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"