Зі застосуванням соціально-культурологічного підходу проаналізовано дозвілля російського купецтва та робітництва з середини XVIII до початку XX ст. На основі фактичного матеріалу показано ціннісні домінанти російського купетства, серед яких прагнення до збагачення, праця як основа добробуту, прагматизм, релігійність, ієрархічність у міжстанових стосунках, корпоративна мораль. Візначено, що значна частина купців залишилася старообрядцями, що стало національною особливістю саме російського купецтва та відігравало роль протестантизму в середовищі буржуазії на заході. Проаналізовано динаміку зростання чисельності робітників у пореформеній Російській імперії, в її європейській та азіатській частинах. Виділено прошарки фабрично-заводських робітників, які значно відрізнялися не тільки своїм матеріальним становищем, але й темпами інтеграції в урбаністичне культурне середовище: кваліфіковані робітники, робітники масових професій, некваліфіковані чи сезонні робітники. Вдало поєднано сюжетні лінії дозвільних традицій ремісничих цехів Данії та російського робітництва. Показано умови виникнення асоціальних форм проведення часу, таких як пияцтво, кулачні бої, поява та поширення революційної обрядовості. Проаналізовано закономірності виникнення та розвитку організованого дозвілля робітників, показано роль у цьому процесі підприємців.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"